Пізнання музики дітьми раннього віку
Загально відомо, що музика викликає у дітей від народження позитивні емоції. Коли немовляті лише кілька днів, вже спостерігається реакція завмирання на музику. Після 2 – 3 тижнів життя малюк виказує орієнтувальну реакцію на музику , як звуковий подразник. А у 2 – 3 місяці вже реагує на специфічні особливості музики : її мелодію, ритм, силу звука.
Професор М. Касаткін ще у 1956 році писав : « Экспериментально удалось доказать, что звуковой анализатор ребенка уже на втором месяце после рождения достигает такого уровня развития, что способен дифференцировать качественно различные звуки, а на 3- 4 месяце – различные в высоте звуков в пределах одной октавы до 4 тонов».
Дослідження М. Кольцової довели. Що малюк до одного року вигукує склади у ритмі вірша або пісні, які промовляє дорослий, а коли дорослий замовкає – то замовкає й дитина.
Отже, музичний розвиток можна здійснювати майже від народження.
У дошкільному закладі ми створюємо відповідні умови, розвиваючи малюків у різних видах діяльності, зокрема :
слухання музики ;
підспівування й співи ;
різноманітні рухи під музику ( танці, ігри, музично – ритмічні вправи, хороводи)
Як бачите всі ті види музичної діяльності, що проводяться і з іншими віковими категоріями. Але ж в чому ж різниця, які особливості проведення занять з дітьми раннього віку ?
Постійне використання наочності разом зі словом . Наочність має бути різною : іграшки об’ємні , плоскі ( із натільного театру ), ілюстрації, дитячі музичні інструменти тощо. Це пов’язано із тим, що діти у цьому віці мають наочно – дійове мислення. Демонструючи наочність, необхідно дітям весь час пояснювати, що вони бачать, як це використовувати.
Саме тому, що у дітей наочно – дійове мислення, слід створювати умови для активності самих дітей. Адже тільки в дії дитина цього віку пізнає світ. Активність може бути як рухова, так й пізнавальна, мовленнєва тощо.
Основним методом роботи з дітьми раннього віку є також обов’язків приклад дорослого : треба показувати , як це робиться , тобто вихователь має танцювати, грати, співати разом з дітьми. Отже, в цих групах дуже велика роль вихователя на музичних заняттях. Бажано, аби музичний керівник пояснював вихователям поза заняттями рухи танців, ігор, хороводів, давав переписати слова пісень.
Зверніть також увагу вихователів на те, що вони мають бути позитивно емоційними на музичних заняттях, та красиво показувати рухи. Адже діти наслідують їх у всьому. Вихователь – взірець для малюка.
Заняття , безумовно, повинно мати ігровий характер. Воно може будуватися на певному сюжеті : В гості, наприклад , прийшов зайчик, якому ми співаємо пісеньку ( співи), а потім він нам ( слухання музики ), потім ми для нього танцюємо, а він нас вчить новій грі ( або граємося з ним у гру).
Завдяки тому, що заняття може будуватися на сюжеті, допускається гнучка його структура ( не так, як у садових групах).
Не забувайте також про складний адапційний період на початку навчального року. У цей час допускається вивчення заниженого за віком репертуару, повтор знайомого з минулого року, пасивність дітей із важкою формою адаптації у спільних діях, проведення занять у груповій кімнаті.
Не бажано використовувати в роботі з цими дітьми магнітофон, грамзапис. Дитині краще чути виконання « вживу».
Як розвивати в дитині музичні здібності?
Ваш малюк справляє враження музичного дитини? Він обожнює дитячі мелодії, співає по дорозі в дитячий сад? Просить купити йому даний піаніно, а не ляльку або машинку? Можливо, ви — батько майбутнього великого музиканта! Як же розгледіти й розвинути унікальні здібності в дитині, які ознаки вказують на його музикальність?
Ознаки:
Дитина із задоволенням слухає музику, може по пам’яті наспівати почуті мелодії. Він дуже чутливий до тембром голосу оточуючих. Верескливий, неприємний голос може запросто вивести його з рівноваги. У малюка з’являються свої музичні уподобання, він просить включити йому певні музичні твори. Якщо у дитини є іграшкові музичні інструменти, він намагається на них грати. Крихта не безцільно стукає по клавішах маленького піаніно чи барабанить різними предметами по пластинках металофона, а намагається відтворити почуту раніше мелодію. Як допомогти розвитку здібностей. Для підтримки та розвитку музичних здібностей дитини водите його на концерти і театральні вистави. Будинки слухайте музику разом з дитиною. Нехай малюк бачить вашу цікавість і доброзичливий настрій. Якщо ви граєте на якомусь музичному інструменті — це чудово! Проте не забувайте і про інших інструментах. Для повноцінного музичного розвитку дитини необхідно слухати твори, які звучать по-різному. Це збагачує його слуховий досвід. Купуйте дитині простий у використанні магнітофон і диски з музикою (дитячої, з мультиків чи класичної).
Співайте самі, тільки не спотворює мелодію. Дитина, яка захоплюється музикою, обов’язково буде вам підспівувати. Акомпанує собі на дитячих музичних інструментах: бубні, трикутнику, дзвіночках, металофоні. Розповісти дитині про музичних інструментах можна за допомогою простої гри.«Хто на чому грає»
Крім того, що ця гра дозволяє запам’ятати назви музичних інструментів, вона розширює кругозір і розвиває логіку дитини. Приготуйте картинки, на яких зображені люди, що грають на різних музичних інструментах. Розгляньте їх дуже уважно, промовляючи все, що на картинках зображено.
Потім рухайте руками, наче граєте на барабані, і запитуйте: «На чому я граю?» Якщо дитина не здогадався відразу, підкажіть йому. Потім продемонструйте гру на піаніно, Гармоні, гітарі, Арфі. Якщо маля на всі питання відповідає вірно, трохи змініть правила. Нехай тепер він виконує ваші завдання. Наприклад, нехай зобразить,як грають на сопілці т.д. Коли ви розповідаєте казки, вірші або співаєте пісеньки дитині, робіть це образно і з виразом. У вашому голосі він повинен чути різні звуки: гучні і тихі, ритмічні і безладні, плавні і уривчасті. Іноді говорите малюкові, що не можете згадати, як треба співати чи грати на музичному інструменті, дозвольте йому повчити вас. Якщо дитина вивчив нову пісеньку чи підібрав якусь мелодію на музичному інструменті, запропонуйте йому виконати це перед бабусею або татом. Але не змушуйте його виступати, якщо він соромиться. Скромний дитина краще нехай танцює і співає на самоті. Якщо малюк захоче сам, запишіть його в музичну школу або танцювальну студію. І не забувайте грати з дитиною в музичні ігри. Існує безліч ігор: з притупуванням, плескання, хороводами і пісеньками. Ігри сильно розрізняються за віковими можливостями. Зовсім маленькі дітки можуть лише підспівувати і плескати. А старші діти здатні на більш серйозне музикування.
Вплив музики на дитину
Музика володіє сильним психологічним впливом на людину. Вона впливає на стан нервової системи (заспокоює, розслаблює чи, навпаки, розбурхує, збуджує), викликає різні емоційні стани (від умиротворення), спокою і гармонії до занепокоєння, пригніченості або агресії). У зв’язку з цим важливо звернути увагу на те, яку музику слухаєте ви і ваші діти.
Збудлива, гучна музика, що виражає агресивний настрій, позбавляє людину (і дорослого, і дитину) стану врівноваженості, спокою, а при певних умовах (наприклад, на рок-концертах), спонукає до руйнівних дій. Особливо протипоказана така музика гіперзбудливим дітям із слабким контролем, тому що вона підсилює прояви негативних властивостей у поведінці дитини.
Спокійна музика, що викликає відчуття радості, спокою, любові, здатна гармонізувати емоційний стан як великого, так і маленького слухача, а також розвивати концентрацію уваги. Музику можна використовувати перед сном, щоб допомогти дитині заспокоїтися і розслабитися. Коли дитина ляже у ліжко, увімкніть спокійну, тиху, мелодійну, м’яку музику і попросіть її закрити очі і уявити себе в лісі, на березі моря, в саду або в будь-якому іншому місці, яке викликає в неї позитивні емоції. Зверніть увагу дитини на те, як розслабляється і відпочиває кожна частина її тіла.
Ще з давніх часів люди помітили, що людський голос і звук взагалі володіють сильним впливом. Так, звук східного духового інструменту панга вводить змію в стан, подібний гіпнозу. Вібрації людського голосу в одному випадку мають лікувальну дію (що здавна використовувалося народними цілителями), а в іншому – заподіюють людині шкоду.
Мова людини є найсильнішим чинником впливу, як на оточуючих, так і на самого мовця. Наш внутрішній стан, наші думки, ставлення до світу виявляються у змісті мови і в її інтонаційному забарвленні. А те, що ми говоримо і як це вимовляємо, в свою чергу відкладає відбиток на психологічний стан слухача, впливає на наші відносини з ним. Наприклад, грубий, різкий голос дорослого може викликати у дитини сильний переляк і стан заціпеніння. Постійно роздратований, незадоволений голос мовця породжує у слухача відчуття, що його не люблять і не приймають як особистість. А відмова в чому-небудь, виголошена спокійним, м’яким, співчуваючим голосом допомагає дитині легше примиритися з незадоволеністю її бажання.
Як навчити дитину любити музику
Залучення дитини до музики починається ще під час вагітності, коли малюк і мама є єдиним цілим. Малюк вже тоді чує звуки і реагує на них. Тому батьки є першими, хто познайомить малюка з музикою і занурить в її прекрасний і казковий світ. Ось декілька простих порад як зробити знайомство з музикою захоплюючим і корисним заняттям, розвиваючи музичні здібності вашого малюка.
З перших днів життя супроводжуйте діяльність малюка Пестушко (роблячи дитині масаж – ритмічним погладжують рухом або постукуванням, витягуючи його ручки, повертаючи головку), щоб дитина відчувала – як рухається його тіло в такт пісні і підсвідомо запам’ятовував ритмічне співвідношення слів, рухів і мелодії;
Супроводжуйте ігри та забави дитини потішками і примовками. Вони прості у виконанні і дуже цікаві, допоможуть розвеселити дитину і зайняти увагою. Наприклад, відома майже кожному потішка «Ладушки» і примовка «Тілі-бом, тілі-бом, загорівся кошкин дім»;
Імпровізуйте, складайте на ходу веселі пісеньки – це не тільки захоплює, а й відмінно піднімає настрій;
Ваш малюк напевно дуже любить малювати. А малювати під звучну музику йому буде ще цікавіше. Особливо добре включати запис класичної музики. Для дитини старшого віку можна дати завдання намалювати звучну музику;
Спів колискових вашій дитині знайоме з перших днів його життя. Він до цього вже звик. Спробуйте співати колискову улюбленій ляльці або ведмежаті. Якщо ваш малюк ще невиразно вимовляє слова – співайте, а він нехай заколихує іграшку в такт вашому співу. Звертайте увагу дитини на те – як різно може звучати колискова, залежно від того, хто її співає (Ведмедиця, Зайчиха або Мишка);
Активно використовуйте лічилки. Намагайтеся не просто проговорювати, а наспівувати. Вони добре розвивають не тільки відчуття ритму, а й слух дитини.
До того ж легко допоможуть уникнути сварки між дітьми у визначенні того хто водить, хто перший, а хто другий;
Гуляючи по парку або перебуваючи за містом, звертайте увагу дитини на звуки природи, на те як співає зозуля («ку-ку» на різних звуках), як шумить струмочок («ш-ш-ш»), як цвірінькають горобці (наспівуючи мелодійно ” чів-чів-чів »), просите повторити почуте. Це відмінно розвиває музичне увагу, слух і музичну пам’ять;
Грайте з малюком у «Вгадай мелодію». Дорослий наспівує уривок знайомої дитині пісеньки, а після того, як малюк її впізнав – виконаєте цю пісеньку разом з нім.організовивая дитячі свята, неодмінно подбайте про музику. Нехай яскраві, веселі дитячі пісеньки супроводжують ігри та спілкування хлопців.
Як організувати домашнє дитяче свято
У батьків, які вирішили самостійно організувати дитячу вечірку, крім турбот, чим розважити і нагодувати гостей обов’язково виникне питання – як провести свято, щоб все пройшло гладко, без сліз і розчарувань. Ось декілька порад:
Будуйте розваги так, щоб діти “грали проти поля”, а не змагалися один з одним. Спільні пошуки скарбів, колективне заробляння призів на команду згуртує хлопців краще, ніж суперництво (нагадую, що мова йде про свято для дошкільнят).
Якщо ваш сценарій побудований на виконанні завдань – не вимагайте, щоб всі діти виконували кожне завдання. Це затягує захід, інші гості нудьгують, когось доводиться вмовляти. Так що нехай 1-2 добровольця візьмуть участь у конкурсі (і не треба вимагати строгого виконання правил), і переходите до наступної гри. А ось якщо всім дітям захочеться, і по кілька разів, кидати кульки в ціль або проходити смугу перешкод – відійдіть в сторону і дайте їм награтися.
Приготуйте призи та подарунки для всіх гостей. Краще однакові. Якщо ви збираєтеся давати призи за перемогу в конкурсах, обов’язково придумайте, як і за що ви будете нагороджувати тих, хто програв. Ігор і розваг повинно бути з запасом, але не прагнете продемонструвати гостям всю придуману програму. Між конкурсами та іграми робіть паузи. Не намагайтеся перекричати дитячий гамір, а вичікуйте, коли малюки заспокояться і подивляться на вас в очікуванні продовження. Будьте обережні з музикою. Багато дітей сприйнятливі до різких звуків. Крім того, навіть ненав’язливий звуковий фон погано діє на збудливих дітей. Тому музику, як і мультфільми, включайте, але не надто голосно і ненадовго.
Придумайте кілька справ для “пустельників” – дітей, які не зможуть або не захочуть влитися в колектив. Мультфільм, цікава розмальовка, конструктор, виробний набір допоможуть дитині не відчувати себе самотнім.
Якщо дитяча компанія розбушувалася – відразу ж запропонуйте їм спокійне заняття: зробити браслет з намистин, розсортувати з закритими очима геометричні фігури, пограти в “Море хвилюється” або “Зіпсований телефон”.
Приготування до свята нерідко проходять цікавіше самого торжества. Прикрашати приміщення, готувати частування, брати участь в концерті або виставі, робити подарунки батькам маленьким гостям буде не менш цікаво, ніж брати участь в іграх і конкурсах. Забудьте про «не встигли», «не вдалося», «не вийшло». Успіх свята вимірюється дитячими посмішками, а не кількістю страв на столі або пунктами у розважальній програмі.
